***
Крик душі мого життя, Непевності момент. Терпіння, гнів та зубожіння, Творить плоть мою та кров. Той крик луною йде, А я за ним ходою ницою простою. Чи пощастить мені сьогодні, Тішу думкою себе. Страху не маю в серці зовсім, Тільки лінь у груди жме. Піднятись важко, Тому я вже стільки років йду на дно. Правда б'є у душу камнем, Кров в моїх словах все червоніє, Ллється на моїх братів сестер. Розіпнусь серед дороги, Щоб не бачити своїх страждань.
2023-10-25 22:19:32
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4631
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2331