***
VolodymyrDmytrenko
Крик душі мого життя, Непевності момент. Терпіння, гнів та зубожіння, Творить плоть мою та кров. Той крик луною йде, А я за ним ходою ницою простою. Чи пощастить мені сьогодні, Тішу думкою себе. Страху не маю в серці зовсім, Тільки лінь у груди жме. Піднятись важко, Тому я вже стільки років йду на дно. Правда б'є у душу камнем, Кров в моїх словах все червоніє, Ллється на моїх братів сестер. Розіпнусь серед дороги, Щоб не бачити своїх страждань.
2023-10-25 22:19:32
1
0
Інші вірші поета
*** *** *** ***
Інші поети
A@ K@
@AK9197
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4858
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2415