***
Крик душі мого життя,
Непевності момент.
Терпіння, гнів та зубожіння,
Творить плоть мою та кров.
Той крик луною йде,
А я за ним ходою ницою простою.
Чи пощастить мені сьогодні,
Тішу думкою себе.
Страху не маю в серці зовсім,
Тільки лінь у груди жме.
Піднятись важко,
Тому я вже стільки років йду на дно.
Правда б'є у душу камнем,
Кров в моїх словах все червоніє,
Ллється на моїх братів сестер.
Розіпнусь серед дороги,
Щоб не бачити своїх страждань.
25.10.2023
1
0