***
Знову серце розриває на шматки. Біль у грудях мучить вже давно. Боюсь очі я закрити, Боюсь бути, на самоті. Ножі в спину, Сам собі я заганяю. Кров з очей іде моїх, Чи це все сльози? Я не знаю. В снах моїх я лиш нездара. А вжитті я лиш кораблик, Який все іде на дно. В дзеркалі своїм я бачу незнайомця, В думках ж своїх, Я з всіх найліпший. Кричу я знов, у подушку свою. Чому і як, за що? Не люблю я вечір, Не люблю я сон. Люблю я пісню, В серці вона лине, Це вий собак під звуки ліри. Реквієм мого життя. Він закінчується на ноті, Яку не впишуть в спогади свої, Люди, друзі, рідні і навіть вороги.
2023-10-16 21:19:44
0
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3515
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1974