***
Знову серце розриває на шматки. Біль у грудях мучить вже давно. Боюсь очі я закрити, Боюсь бути, на самоті. Ножі в спину, Сам собі я заганяю. Кров з очей іде моїх, Чи це все сльози? Я не знаю. В снах моїх я лиш нездара. А вжитті я лиш кораблик, Який все іде на дно. В дзеркалі своїм я бачу незнайомця, В думках ж своїх, Я з всіх найліпший. Кричу я знов, у подушку свою. Чому і як, за що? Не люблю я вечір, Не люблю я сон. Люблю я пісню, В серці вона лине, Це вий собак під звуки ліри. Реквієм мого життя. Він закінчується на ноті, Яку не впишуть в спогади свої, Люди, друзі, рідні і навіть вороги.
2023-10-16 21:19:44
0
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3110
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5492