***
Знову серце розриває на шматки. Біль у грудях мучить вже давно. Боюсь очі я закрити, Боюсь бути, на самоті. Ножі в спину, Сам собі я заганяю. Кров з очей іде моїх, Чи це все сльози? Я не знаю. В снах моїх я лиш нездара. А вжитті я лиш кораблик, Який все іде на дно. В дзеркалі своїм я бачу незнайомця, В думках ж своїх, Я з всіх найліпший. Кричу я знов, у подушку свою. Чому і як, за що? Не люблю я вечір, Не люблю я сон. Люблю я пісню, В серці вона лине, Це вий собак під звуки ліри. Реквієм мого життя. Він закінчується на ноті, Яку не впишуть в спогади свої, Люди, друзі, рідні і навіть вороги.
2023-10-16 21:19:44
0
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2416
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5014