***
Хочеться відчути глибину і відчай, Що переплітає в моїм серці жаль. Мрійництво згубне, це наркотик, Але без нього не обійтись мені нажаль. Під проводом небесних сил, Створити б світ кращий ніж оцей. Небесні землі Разом із земними небесами, Правду повідали б мені. Я всього лиш ниций ледар, Мій шлях йде до пекла Точно не у рай. В принципі всі ми грішні, Але є грішніші від грішних. Рабство це свобода, Коли взмозі вибрати ти кнут, Яким потрібно себе бити. Темрява це світло, Коли є місце більш темніше. Обертати колесо життя потрібно мовчки. Щоб не розпатякати усе святе, Богом дароване тобі. Смерть це всього лиш страх, Перед яким тремтять дорослі. Тому боятися безглуздо! Не можна ж боятися того, Що ти ніколи не робив. На стіні вісить ікона. Поглядом своїм, Вона змушує мене забути, Що я і ще живий. Безглузді ці рядки мої, Призначенні для Бога. Як і життя моє безглузде та дурне. Забутися десь там далеко Було б добре. Але не втікти мені нажаль тепер.
2023-10-16 21:17:38
0
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3513
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4136