Мамо
Мамо, мила ти ненько. Чом сумуєш ти зовсім раненько. Чом же очі твої невеселі, А в душі журавлі заспівали. Ти ж рідненька моя, Зовсім схудла. І на скронях твоїх сивина. Зовсім рано ти старшою стала, Непомітно вже й згинув той час, Коли, влітку, мене зустрічала На доріжці, що в'ється рікою. Коли сонце на захід сідало І мене зустрічало воно. Мамо, чом же квіти Які дарувала, Вже зав'янули в тебе в душі. Не дозволю я гаснути їм, Не дозволю втрачати красу. Ще ж напевно далеко-далеко До останнього подиху зим.
2018-08-26 18:39:03
3
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3324
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1475