Мамо
Мамо, мила ти ненько. Чом сумуєш ти зовсім раненько. Чом же очі твої невеселі, А в душі журавлі заспівали. Ти ж рідненька моя, Зовсім схудла. І на скронях твоїх сивина. Зовсім рано ти старшою стала, Непомітно вже й згинув той час, Коли, влітку, мене зустрічала На доріжці, що в'ється рікою. Коли сонце на захід сідало І мене зустрічало воно. Мамо, чом же квіти Які дарувала, Вже зав'янули в тебе в душі. Не дозволю я гаснути їм, Не дозволю втрачати красу. Ще ж напевно далеко-далеко До останнього подиху зим.
2018-08-26 18:39:03
3
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2275
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4528