Один лиш день - і все життя
Якось зранку на світанку Хтось прокинувсь з-поза ранку, Тихо очки підійняв І своє життя почав. Мама ніжно обняла, І легенько понесла. Принесла вона до мішки, Поклала вона на ліжко. Це маленьке і тихеньке, Золотеньке янголя. Непомітно линув час, Підростало немовля. Вже само воно співало, Прокидалось й простувало. В мами радощів безмеж. Це дитя її всеж. Ось і садік-дитсадок, Перший друг і недруг теж. Ось і школа - перший клас. Цей дзвінок, учитель, клас. Непомітно линув час. Ось і випуск, ЗНО, Вечір тихий, і кіно. Час прийшов - потрібен вибір: Тракторист чи агроном, Чи шофер чи астронавт, Може вчитель чи філософ. Скільки ж цих професій з роком. Вибір зроблено, пора. Все пройшло, пролинув час. Й до роботи час прийшов. Працював він кожен рік. І пройшло так років 40, Ось і пенсія прийшла, В домі оселилась. І вже цілий день одна, Ця людина прожила. Ну і ось - життя пройшло, Час і відпочити. Все життя таке просте, Все як один день. Якось зранку на світанку, Не прокинувсь з-поза ранку...............
2018-12-25 18:57:32
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13413
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3005