Бабуся і Батько
Бабусю, моя ти опора, Ти змалку мене полюбила З тобою раділи ми й сумували Співали, сміялись й росли. Ти ніжність мені дарувала Зі мною жила кожен день І раптом ... біда завітала І радість пройшла в небуття. І все тоді перекрутилось І все тоді - все навпаки. Я кожен день з тобою проживала Раділа я із кожним тим теплом. Чому ж так все несправедливо Чому ж ти пішла і пішла Чому ж ти не залишилась І далі спокійно жила. Мій батько - ти станеш крилом Який впасти не дасть у хвилини Коли важко на світі жилось А підтримка раптово зникала. Ти мій ангел, який на хвилинку Не відпустить маленьку дитинку Ти як мама, що друге крило Яке впасти мені не дозволить. Я вам вдячна по віку, За щирість й тепло За ласку і просто турботу. За віру, яку пронесу крізь роки Та за те - що повік не забуду.
2018-08-26 18:37:18
3
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9182
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2192