Бабуся і Батько

Вікторія Вакар

Бабусю, моя ти опора, Ти змалку мене полюбила З тобою раділи ми й сумували Співали, сміялись й росли. Ти ніжність мені дарувала Зі мною жила кожен день І раптом ... біда завітала І радість пройшла в небуття. І все тоді перекрутилось І все тоді - все навпаки. Я кожен день з тобою проживала Раділа я із кожним тим теплом. Чому ж так все несправедливо Чому ж ти пішла і пішла Чому ж ти не залишилась І далі спокійно жила. Мій батько - ти станеш крилом Який впасти не дасть у хвилини Коли важко на світі жилось А підтримка раптово зникала. Ти мій ангел, який на хвилинку Не відпустить маленьку дитинку Ти як мама, що друге крило Яке впасти мені не дозволить. Я вам вдячна по віку, За щирість й тепло За ласку і просто турботу. За віру, яку пронесу крізь роки Та за те - що повік не забуду.

2018-08-26 18:37:18

3

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12303

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3084