Таке

Валерія Долінос

Так, іноді ідеш і накриває... Вчора бойкот, сьогоді сльози, в очі пил. Ти в цей момент ніколи не згадаєш, як солодно болить. Ти в цей момент кричиш, Рвеш струни, плачеш. Там, на душі коти шкребуть, не в жарт. Навколо світ ти не пробачиш, Ти просто входиш в страх, немов в азарт. У тебе на душі в такі моменти болю, Проходить сильний, незахищений теракт. Та викинь ніж, склади нарешті зброю, Так, це життя: життя під знаком «жах».

2018-05-14 05:26:41

10

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Weronika Nikulina

Люблю такий стиль. Круто💗

Відповісти

2018-05-15 15:56:57

1

Валерія Долінос

@Weronika Nikulina дякую

Відповісти

2018-05-16 13:14:52

Подобається

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

2815

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10546