Ми не ми
Все якость болісно, Все якось тихо й дико, Пече душа в агонії подій, І я сама поставила на лихо, Усе що відкладала в тумбу мрій. Все якось швидко, якось не втямки, Кому й чого я стільки винна, А він один, у мене лиш один, Мій заповітний гриф, який не зникне. Ми довго карти розкладали, То їх жбурнем, то клеїмо шматки, Але те відчуття, як грати, Його мені потрібно зберегти. І час невпинно пише свій сюжет, І вітер по долоні грає Баха, А я будую шестигранний наш намет, Хоча зажди... Це все моя уява. Коли й чого я впала й не встаю? Я як моя душа, тужлива й млява... І ти береш мелодію вогню. І відправляєш нашу мрію саму-саму....
2018-02-01 05:54:34
3
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4613
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4713