Ми не ми
Валерія Долінос
Все якость болісно, Все якось тихо й дико, Пече душа в агонії подій, І я сама поставила на лихо, Усе що відкладала в тумбу мрій. Все якось швидко, якось не втямки, Кому й чого я стільки винна, А він один, у мене лиш один, Мій заповітний гриф, який не зникне. Ми довго карти розкладали, То їх жбурнем, то клеїмо шматки, Але те відчуття, як грати, Його мені потрібно зберегти. І час невпинно пише свій сюжет, І вітер по долоні грає Баха, А я будую шестигранний наш намет, Хоча зажди... Це все моя уява. Коли й чого я впала й не встаю? Я як моя душа, тужлива й млява... І ти береш мелодію вогню. І відправляєш нашу мрію саму-саму....
2018-02-01 05:54:34
3
0
Інші вірші поета
Роман Якщо Більше не... Просила
Інші поети
Yevga Zap
@Yevga_Zap
Dr. B
@Dr_B
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5150
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13524