На могилі
Валерія Долінос
Не пий горілку в рідних на могилах, Не оскверняй духовну глибину. Молитися почав? То ж станьже на коліна. І загляни в могильну пустоту. Не пий води, най в роті пересохне, Най ти відчуєш весь могутній біль, Полий землі і най вона намокне, Не будь скупим, як полотняна біла міль. Не пий, не їж, не говори без толку, Твої близькІ мовчать і ти замовкни.
2018-04-13 17:36:09
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Валерія Долінос
, дякую)
Відповісти
2018-04-13 18:27:00
Подобається
Інші вірші поета
Шлях Чекала Будь Ми разом про все забули
Інші поети
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
J. Allman
@jj_allman
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8310
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2833