Натхнення
Стренжер
Невже збулося? Це бажання... Моєї душеньки кохання. До мене враз прийшло воно, Натхнення. Стало полотно Моє яскраве, різнобарвне. І все оте, таке уявне, Вже на папері вилилось. Те все, що снилось і мислилось, А, може, навіть, загубилось, Якимось сенсом наповнилось. Всякий митець це зрозуміє, І неважливо, що він вміє. Малює гарно, чи співає, А може просто вишиває. Все те - мистецтво! Хай воно Вже не опуститься на дно. Та тріумфує! Назавжди... О, музо, прошу, лиш зажди Хвилинку... Я тебе чекала. О, ні... Пішла. Так як і обіцяла...
2018-05-12 23:16:55
19
0
Інші вірші поета
Вороги Світ Думки про майбутнє Набридло
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2869
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13125