Вороги

Стренжер

Чому між нами сварка знов? Чому ти так кричиш? Лиш повернися до основ, А злобу цю залиш. Негоже матері кричати На свою кровинку. Покинь. І починай повчати. Не чекай хвилинку. Вже краще з голоду померти, Ніж це переживати. Твої слова все хочуть зжерти, І душу пожувати. "Та ми з тобою є родина! Лише згадай про це. Матусенько моя єдина, Ти вмий від сліз лице..." А заклики не допоможуть. Молитви безсильні теж. Два серця уже не можуть Зв'язатись без жодних меж. І справді, вже надто пізно. Одна з них спокійна навік. А інша не дивиться грізно На старість холодних повік. Багато хотіли сказати І разом зробити могли. Але ті обрали мовчати Байдужість на себе вдягли. Ви свідки, тому пам'ятайте - Родина - це дуже важливо. Ніколи її не кидайте Й побачите справжнє диво.

2018-06-28 14:32:10

16

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Стренжер

@Дориана Логер Н-непопулярность) 😀

Відповісти

2018-06-28 19:29:48

1

Відьма

Гарно і зі смислом

Відповісти

2018-07-25 17:30:16

1

Стренжер

@Відьма 💗☺️

Відповісти

2018-07-25 17:30:33

1

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

55

10

2670

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4892