Втрачена
Стренжер
Холодний піт стікає по обличчю Повільно змішуючись із дощем. Та марно я тебе години кличу, Загорнена своїм старим плащем. Ти зник, покинувши мене напризволяще Без докору сумління, просто втік. Хоча, напевно, все ж так буде краще, Ніж як було увесь минулий рік. Цей холод довго був для мене другом. Так довго, що тепер історії кінець. Без нього, без морозу, без напруги Життя вже скоро зійде нанівець. Я, звісно, спробую це все забути. Забути, веселиться, танцювать, Але недовго. Доведеться ще відчути Той біль, що довго буде панувать. А далі просто знову ще знайти такого, Як той далекий та холодний Він. Де вже давно немає дещиці людського, Де не лунав уже роки щасливий дзвін.
2018-06-28 19:38:49
26
0
Інші вірші поета
Світ Натхнення Думки про майбутнє Набридло
Інші поети
Лео Лея
@lesya_yurp
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1966
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4703