Світ
Коли затихнуть всі вітри Й земля нап'ється вповен, Скажи: "Я на рахунок три Ввійду в сузір'я човен Та понесуть зірки туди, Де не було нікого. Тому немає там біди, Немає там такого. Цей світ чарівніший за наш, Бо там панує тиша. Лети, окресливши віраж, Як зірка-дивовижа. Та обережно: місце те Є іноді закритим, Бо деяким все зло - святе, А світ той є убитим". Сказавши це, лети туди На схід, назустріч сонцю. А я шукатиму сліди, Повірив незнайомцю.
2018-10-15 15:21:42
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Vita Riter
Класс! Красиво та чарівно! 😍😍😘😘
Відповісти
2018-10-15 16:17:52
2
Стренжер
@Vita Riter дякую😊💞
Відповісти
2018-10-15 16:18:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1751
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4877