Нехай палають спогади сумні
Нехай палають спогади сумні - Не будуть сльози литися ночами. Розквітнеш ти, як квітка повесні, Ніхто не зможе зачепить словами. Кохала ніжно, до нестями... Тягнулася щосили до його душі, Закинула себе, йому все віддавала. А він тобі залишив спориші. Заради кого стільки нервувала? Але не впала... Дощ змив все горе разом з почуттям, Таким ненависним тобі однині. Керуєш ТИ завжди своїм життям, Забудь про долю наймички, рабині! Щаслива на світлині... Нехай палають спогади сумні, Бо ти прекрасна, незалежна жінка! Минуть хвилини, а за ними дні. Сама допишеш ти життя сторінку.
2021-03-21 13:01:40
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Краміра Дарґо
Красиво написано
Відповісти
2023-05-08 21:12:57
Подобається
Володимир Брама
Оптимістично.
Відповісти
2024-08-15 08:03:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1958
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5840