Життя
Життя. Здавалося б, звичайне слово. 5 букв, 6 звуків, 2 склади... Таке воно... незвідане і загадкове, Неначе осінь, що приходить у ліси... А що таке: життя? Ніхто не скаже точно. Це ДАР людині? А чи може, навпаки? Коли і жити вже стає так тошно... Ти будеш думати над цим тоді. Життя. З одного боку — сильні крила, Велике щастя, що дано усім. А з іншого... Це біль, що відбирає сили. Й ти вже не хочеш висказатись всім... Коли ти йдеш постійно біля прірви І думаєш над тим, щоб її обійти, Твоє життя становиться щасливим, Бо його сенс раптово знайдеш ти. Життя. «Коли ж воно скінчиться?» Таке питання крутиться у голові. Коли тобі вже не важливо, що присниться. І чи настане завтра, а чи ні... Але завжди! Знайди в собі ти сили! Начхай на всіх, до цілі ти іди. І навіть якщо заздрість всіх накрила, Найголовніше те, що щастя знайдеш ти. То що таке життя? Не можеш відповісти? Звичайно! 5 хвилин тому хотів піти... Але згадай про тих, хто знає одну з істин: Ти все ще любиш. Когось любиш ти... ~ 23.04.2018 ~
2018-04-23 10:09:13
16
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1572
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4017