Журналісти
Скільки написано статей, І скільки знято репортажів. Працюєм плідно для людей, Неначе тисяча "Форсажів". Для журналістів це - життя. Вони обожнюють роботу. Для України майбуття Вони працюють аж до поту. Бо нумо, спробуй ти ось так ПровЕсти день перед екраном. Або пізнай вогонь атак. Там не прикриєшся диваном! Життя як море те глибоке. Ану ж, занурся аж до дна! Окремо вчинки всі жорстокі, Окремо - де чия вина. Народ підримають як треба В години темні і сумні. Для нас потрібне мирне небо, Потрібні тихі Божі дні... То чи можна публікувати цей вірш у міській газеті?...
2018-11-06 17:23:14
33
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Сумна Королева
@София Шишкова :D спасибо)
Відповісти
2018-11-06 17:26:21
Подобається
София Шишкова
Відповісти
2018-11-06 17:26:30
1
Man Vi
Гарний вірш) потрібно лиш в деяких місцях, так би мовити, підрехтувати, — і вішенка!))) 😉
Відповісти
2018-11-13 20:46:33
1
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3047
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4318