Журналісти
Скільки написано статей, І скільки знято репортажів. Працюєм плідно для людей, Неначе тисяча "Форсажів". Для журналістів це - життя. Вони обожнюють роботу. Для України майбуття Вони працюють аж до поту. Бо нумо, спробуй ти ось так ПровЕсти день перед екраном. Або пізнай вогонь атак. Там не прикриєшся диваном! Життя як море те глибоке. Ану ж, занурся аж до дна! Окремо вчинки всі жорстокі, Окремо - де чия вина. Народ підримають як треба В години темні і сумні. Для нас потрібне мирне небо, Потрібні тихі Божі дні... То чи можна публікувати цей вірш у міській газеті?...
2018-11-06 17:23:14
33
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Сумна Королева
@София Грей :D спасибо)
Відповісти
2018-11-06 17:26:21
Подобається
София Грей
Відповісти
2018-11-06 17:26:30
1
Man Vi
Гарний вірш) потрібно лиш в деяких місцях, так би мовити, підрехтувати, — і вішенка!))) 😉
Відповісти
2018-11-13 20:46:33
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3202
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5169