Ми лиш примари...
Я біля серця тримаю руку холодну,
І пульс вже не б'ється у тілі моєм.
Я разом із татом тримав оборону,
Захищая сім'ю під ворожим вогнем.
Сестричку маленьку під ковдру сховавши,
Ніжно матусю свою обіймав.
І доки ракети летіли до хати,
Я в бога пощади для себе благав.
Батько старенький сміливо і швидко,
Мене від ракети собою закрив.
В тиші холодній лиш скрипнуло ліжко,
І жаху не стало, і біль відступив.
Більше не страшно, не холодно в домі,
Вибухи стихли в забутім краю.
Ми лиш примари без плоті і крові,
Що вранці покинули неньку свою.
2022-11-10 16:03:04
9
0