0.1 швидкість світла(Reboot 2.0)
Замкнені в рамках, крила надламавши, Все намагаємося вибратися з лещат. Ти покажи долонею «Край наших ран» А я побачу, як посиплеться біль піском.. І тільки ти - опинившись моїм лихом Спопелюєш, не залишаючи сліду. Ми - люди, про яких знову тиша, Стали людьми, непритом бездобними... Ми - люди, як світлячками в склянці, Залишаємося нікому не потрібними! Адже так, описувались попаданці «Та на мокрому склі, Нам би не впасти..» Рукава шовку, рожевий аромат, 0.1 швидкість світла, та мене нема! А я бачив, в твоїх очах холеру Звісно, адже в них поселився я. Губами підтопив з м'якоттю порівнявши Відчай, як би під подушки, чомусь зникав. Я не знав, мені іноді буває страшно, Коли нема де приструнити ще один шрам. Відпустити останній дух, нарешті. У розумінні, це можливо тільки так! У спробі, вихід тобі на світ продерти Я попав під жгучий солений град.
2023-08-17 15:06:34
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Надзвичайно лірично
Відповісти
2023-08-18 06:03:56
1
Seras Mark #КЗП
@Н Ф щиро дякую 🌸
Відповісти
2023-08-18 10:48:20
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2144
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2029