Любов'ю - не хворіють.
Цей гештальт з набору чутливих фраз Я під себе сховаю, любові мій доказ. Я - тобі нічого не винен, жодних образ, Ти - мені нічого не винна, будь поруч. Це не просто слова, душу на виворіт, Тихо дівчинко, я тебе - не хочу лякати. «Схоже, зовсім любов - складний вимір, Я не можу відтепер її почувати.» Я йду від галактиці до твого дому, Кометним пилом з'являтись в житті. Ось мій план, намалюю на тілі фарбами Дві плями, які також не пояснити мені. Розумієшь, любов'ю - не хворіють, І кольори світлі, горять як ті мости! Відбудувати, стерпіти, кожну хвилину, Як мої очі грають, коли дивлюсь в твої. Коли вже не можна, коли дуже складно, І на подвір'ї дощик, робота - не дається. Потрібно спільно триматись, від серця шматом. Потрібно рідно кохатись, щоб було тепло. І не відхилятись, і не удавати, І не бігти зовсім, у соняшне, без фарб! Треба цілуватись, турботу шанувати, Якщо закінчаться сили твої, без огляду себе віддам. Адже ти цьому вчила, жити, надихатись! Я так можу - не помічая хвилин. Мій кожний світанок палає на бумазі, Я дихаю тобою, як у старі часи...
2023-06-25 04:17:09
6
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12361
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2779