Ти була рікою
Ти була рікою, Я свідок, бо біля витоків стояв, Всі твої шляхи пройшов з тобою, А зараз ти забула навіть моє ім'я. Мені не прикро, не шкода, Мені болить? Хіба що може трохи, Та лише за тебе, бо твоя вода Стала брудною, перетворилася в болото й поросла мохом. Лише жаби та в'юни, Ніякої поважної риби, Бачиш людей, кажеш, що це вони У всьому винні, вони це все зробили. Хто правий, хто ні - не знаю, Я - не суддя для душ людських, Єдине, що болота завжди оминають, Шкода, що я оминути його не встиг... Я повірив у той струмок, Який тік десь там, у гущавині лісу, Думав, що вирішиться все само, Що на воді виростуть квіти, як у Китаї плантації рису. Та вийшло все зовсім не так: Ні квітів, ні струмка, нічого взагалі, Так у житті виходить, що тонемо в океанах і морях, Та вибиратися вже доводиться з боліт...
2023-09-09 21:28:02
2
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3187
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3298