Ти була рікою
Ти була рікою, Я свідок, бо біля витоків стояв, Всі твої шляхи пройшов з тобою, А зараз ти забула навіть моє ім'я. Мені не прикро, не шкода, Мені болить? Хіба що може трохи, Та лише за тебе, бо твоя вода Стала брудною, перетворилася в болото й поросла мохом. Лише жаби та в'юни, Ніякої поважної риби, Бачиш людей, кажеш, що це вони У всьому винні, вони це все зробили. Хто правий, хто ні - не знаю, Я - не суддя для душ людських, Єдине, що болота завжди оминають, Шкода, що я оминути його не встиг... Я повірив у той струмок, Який тік десь там, у гущавині лісу, Думав, що вирішиться все само, Що на воді виростуть квіти, як у Китаї плантації рису. Та вийшло все зовсім не так: Ні квітів, ні струмка, нічого взагалі, Так у житті виходить, що тонемо в океанах і морях, Та вибиратися вже доводиться з боліт...
2023-09-09 21:28:02
2
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9372
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2296