.
— I hear something It's coming from below — I think you've become mad — Almost as if something is moving below us Act a little peculiar, and- *** Я вже звик його забути, а воно все в позу мітить. Швидкоплинне, каламутне, і це треба розуміти, ти подія,                  епізод. Не профан і не нездара, втім закусаний у чварах. Не сміши мене, оплот андеграунду і підпалу землі. Ти не попіл, ти пил                   на моїх чоботах, що валиться з рядків. Так і залишишся ніким, спогадом, фотороботом. Виповза на всіх гаркати з переляку. Гарнюне, зорі – прозаїки. У нашій вежі, хіба що, ти ґніт для спалаху.                                 Дякуй за стиль, дозволяю тобі пропасти. Ми збудуємо царство,             цей шлях не буде простим. *** — and you're an outsider Perhaps you've always been mad
2024-04-03 19:47:54
1
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2064
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2526