Людина

Ruslan Korzh

Моя ніжна, безмежна і особлива Людина, Я не бажаю слухати всі твої "НІ"... Знаєш, я вірю, що саме Ти та, або той, Що зможе прорости як паросток через минулі гріхи... Так, в кожного їх багато збережено: в коморці, в мішечку, і, навіть в душі... десь там унизу поміж страждань затаїлись ті самі страшенні, мовчазні, але болючі гріхи... Там... Тут... Усюди... Не бійся! Моя щира, вродлива і невгамовна Людина, Поглянь в мої очі... Бачиш, я зовсім не хочу, щоб Ти страждала і билась всередині з ненаситними демонятами! Так, не треба здаватись, моя люба Людина... Я ж бачу той вогник в твоїх оченятах, що сильно палає і говорить: "Я буду жити! Так, як бажає душа і підказує серце..." Живи... Зараз... Дихай... Нічого не бійся! Моя сильна, смілива і успішна Людина! Ніколи й нікому не дозволяй скривдити душу свою і себе. Я в тебе вірю і Ти в себе вірь.

2020-05-03 09:37:52

Інші вірші поета

Мальовані медом Всередині нотки Квіти і тіло Новела

Інші поети

Nespassion

@Nespassion

Alexis Pabon

@Solace

Molaa Nori

@Molaa

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

8374

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1807