Мальовані медом
Ruslan Korzh
І нехай все мовчить, наче вперше, Я поволі ступаю вперед. Все навколо породжує пекло, Ми з тобою куштуємо мед... Мед солодкий, як той поцілунок, Від якого біжить вся земля. Мед терпкий, як твій подарунок, Що залишив на серці гілля... Не роз'ясненні, полем йдемо, Ми не прийняті, попелом стали. Не згорівши, вперед біжимо, А за нами зливами впали... Сльози, страждання та навіть війна, Все позаду, розстріляних кров'ю. Всі ми – я, він і навіть вона, Добігали до фінішу повінью... Не здолані, не вбиті, не викрадені, Ми з тобою дійшли до мети. Гордовиті, яскраві, як промені, Засіяли мальвами ми.
2023-06-17 20:49:48
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Дуже гарно🙂
Відповісти
2023-06-18 06:03:18
1
Ruslan Korzh
Дуже дякую☺️ Встиг переглянути ваші вірші, вони дуже глибокі та яскраві😍
Відповісти
2023-06-18 06:04:12
Подобається
Інші вірші поета
Любов, яка порушує кордони... Україна Постійні питання та сивина Інтимні вірші
Інші поети
Natalochka
@Nata_Natochka
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3029
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5826