Мальовані медом
Ruslan Korzh
І нехай все мовчить, наче вперше, Я поволі ступаю вперед. Все навколо породжує пекло, Ми з тобою куштуємо мед... Мед солодкий, як той поцілунок, Від якого біжить вся земля. Мед терпкий, як твій подарунок, Що залишив на серці гілля... Не роз'ясненні, полем йдемо, Ми не прийняті, попелом стали. Не згорівши, вперед біжимо, А за нами зливами впали... Сльози, страждання та навіть війна, Все позаду, розстріляних кров'ю. Всі ми – я, він і навіть вона, Добігали до фінішу повінью... Не здолані, не вбиті, не викрадені, Ми з тобою дійшли до мети. Гордовиті, яскраві, як промені, Засіяли мальвами ми.
2023-06-17 20:49:48
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Дуже гарно🙂
Відповісти
2023-06-18 06:03:18
1
Ruslan Korzh
Дуже дякую☺️ Встиг переглянути ваші вірші, вони дуже глибокі та яскраві😍
Відповісти
2023-06-18 06:04:12
Подобається
Інші вірші поета
Дві смерті Невідоме Людина Дякую, що ти живеш в мені
Інші поети
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4536
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5208