Постійні питання та сивина
Полюс холодний, твоя сивина, Наче в останнє кричу я до тіла. Разом із ним пішов сенс в небуття, Поруч із ним бігтиму й я... Скільки можна вбивати людей? Скільки можна вбивати живе? Чи є людяність в серці? Чи є тут поняття – "я людина розумна"? Чи є в світі душа, край серця живого?! Де всі ті набуття – доброта та любов? Ближній вбитий лежить, і, це явно не від кохання... Темрява тиші, що поглинає тіла, Темрява прози про вбивства. Тут немає світлого краю, Тут немає святого шляху, Тут залишився тільки той ніж, Що так гаряче ріже – "заріж!"
2023-06-16 05:00:44
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2433
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2824