Дякую, що ти живеш в мені
Я не забуду той день, коли зустрілись очі, Коли вважав я, що назавжди, А вийшло так, що ти як більшість: Сьогодні з тим, а завтра з тою. Як можна не любити до нестями? – Я люблю. Я завжди намагаюся віддати і не просити... Насправді, я ніколи не прошу... Я сором'язливий. І, так , я тільки вчуся віддавати. Душа так хоче. Я пам'ятатиму той день назавжди, Я пам'ятатиму емоції дурні і не оцінені. Бо з кожним днем я ставав сильнішим. І я навчився, майже, відпускати Тіні... Я відпустив. Сьогодні перед дзеркалом людина, яка саджає квіти на своєму тілі, Яка знаходить в інших добрий ґрунт... Я садівник сьогодні, завтра я мисливець душ: Цікавих, різних і квітучих див. ***** Я не забуду, я пам'ятаю все... Місцями ідіот живе в мені, Але без цього зовсім нікуди. Я не забуду... Дякую, що ти живеш в мені.
2020-08-07 21:12:41
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Ніжно
Відповісти
2023-06-18 06:08:13
1
Ruslan Korzh
🖤🫂💜
Відповісти
2023-06-18 06:08:47
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2877
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5280