Катування посмертно
Ruslan Korzh
Нарешті закриється моя труна. І кришка у неї буде прозора, щоб бачити вас. Закриюсь для того, аби вас не впускати, Тут місце лише для одного... Нажаль, моя свідомість не вигадала місце для двох... ____________________________ Назвати це вільним польотом? Чи може вільним життям? Ні. Це називається "катування посмертно". Заходь, моє темне. Я щиро запрошую. ____________________________ Чому саме труна? Бо там буде тільки моє. Щось буде квітнути, а щось – всохне назавжди. У того, що всохло теж є життя, Тільки трішки інакше... І доволі цікаве. Цікавинка в тому, що всохлим годується моя душа. ____________________________ Труна – це не смерть, труна – це життя За прозорою кришкою в пошуках буття. 🖤🖤🖤
2020-05-24 22:40:46
4
0
Інші вірші поета
Людина 08.10. Україна Нічний гном
Інші поети
A Kind Of Spell
@a_kind_of_spell
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12021
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9526