Невідоме
Остання нитка впала, останній день пішов,
Біла кімната і серед неї я.
Залізні двері, клітка і труна.
Я обростаю павутинням, за гратами душа,
Перемагає темрява. Я не існую.
Хтось вкрав мій сміх і подарував кайдани.
В себе я більш не вірю, в житті байдужість.
Думок багато, як людей. Я вірю в свої.
__________________
Інший погляд на життя допоможе нам дихати.
І не кажи "ні"... Люба, все вийде.
Як би погано тобі не було, ще не час залишати.
Ти цінний скарб цієї землі, ти її складова.
Хапай мене за руку і пішли.
15.07.2020
6
2