Поховане весілля
Попелом розвію твою присутність в світі, Яка була ніяка, як сенс твоєї кривди. Свічки палають хутко, як ідіотський стан, Коли егоїстично ти розвернув свій сан... Ненавиджу за гойдалки, ті самі, емоційні, Які щоразу підносили за край... Помри, Я тебе ховаю... Зневажливо штовхаю... Ковтаю жадібно повітря, видихаю... Нарешті, поховання завершилось весіллям. І я радію тому, що в дзеркалі кричить, Танцює, нахабно б'є кришталь, співає... Стан особистості, не більше та й не менше. Стан переможця над своїм чужим... Весілля грає серце, весілля грають очі, Сльозами запивають тихесенький мінор.
2023-08-03 22:03:58
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ruslan Korzh
Дякую 🤗
Відповісти
2023-08-08 14:26:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2778
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1702