Другові
Ти пам'ятаєш, як це почалося? Як були ми зовсім як друзі. А може це просто здавалось обом? Ти пам'ятаєш, як вперше зізнались? Час, місце і ту дурнувату емоцію? Я вірив і думав: "Назавжди!"... Ніколи не думав, що це лише міф. Зустрілись ми зовсім на трохи, І, нас розкидали місця і сенси життя. Я дуже хотів, аби поруч були, Назавжди разом, на все люте життя... Нажаль, я із часом став розуміти, що мої друзі ще не прийшли, можливо ще стукають десь в глибині? Піду відкривати, і, раптом зустріну людей, поміж яких будеш ти.
2020-08-07 21:55:28
3
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8914
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15810