Другові
Ти пам'ятаєш, як це почалося? Як були ми зовсім як друзі. А може це просто здавалось обом? Ти пам'ятаєш, як вперше зізнались? Час, місце і ту дурнувату емоцію? Я вірив і думав: "Назавжди!"... Ніколи не думав, що це лише міф. Зустрілись ми зовсім на трохи, І, нас розкидали місця і сенси життя. Я дуже хотів, аби поруч були, Назавжди разом, на все люте життя... Нажаль, я із часом став розуміти, що мої друзі ще не прийшли, можливо ще стукають десь в глибині? Піду відкривати, і, раптом зустріну людей, поміж яких будеш ти.
2020-08-07 21:55:28
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12910
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5385