Другові
Ruslan Korzh
Ти пам'ятаєш, як це почалося? Як були ми зовсім як друзі. А може це просто здавалось обом? Ти пам'ятаєш, як вперше зізнались? Час, місце і ту дурнувату емоцію? Я вірив і думав: "Назавжди!"... Ніколи не думав, що це лише міф. Зустрілись ми зовсім на трохи, І, нас розкидали місця і сенси життя. Я дуже хотів, аби поруч були, Назавжди разом, на все люте життя... Нажаль, я із часом став розуміти, що мої друзі ще не прийшли, можливо ще стукають десь в глибині? Піду відкривати, і, раптом зустріну людей, поміж яких будеш ти.
2020-08-07 21:55:28
3
0
Інші вірші поета
Мальовані медом Дякую, що ти живеш в мені Нічний гном Вишнева кістка
Інші поети
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3029
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2463