Всередині нотки

Ruslan Korzh

Обожнюю тишу за те, що можна послухати свої думки, Вмикаю касету і слухаю безліч подій. Тіло – це програвач, думки – то касета, а душа – невідомий мій автор. Сльоза, друга і третя. Гострий удар в саме серце. Очі заплющую і бачу той вогник, який чекаю з першої болі. Пробачте, я вже більше не можу, Я не в силах з цим впоратись, руки складаю... Там на мене чекає лише сатана, Я стрибнув в саме пекло, в кровавий котел. Тіло палає, душа в клітці сидить, Думки не вщухають, згадують тебе, Як єдине прекрасне в цьому житті. Смерть до мене ласкава, я навіть не кричу в її бік. Тиша. Котел. Кусень тіла і бліда душа. Кайдани. Думки. Калюжа яскравої крові. Це кімната моя, – книга почата. Мій чорний птах, сутінки мої. Життя догорає. Біль моя луснула, ллється кров з оченят, Довгоочікувану подорож я починаю, без усмішки на самоті. Нікого немає, я не впускаю. Дякую вам, рідні мої. Всі свої спогади, кольорові нитки... Я зачинив у сундук і поклав до душі. Завжди, коли мені буде сумно в "нижньому царстві", Я буду згадувати тільки про вас, Як я сміявся, радів і був просто щасливий Від вашого існування в моєму житті... Так, унизу мені не буде вас вистачати, Але час мій настав і мені вже кортить. Думка. Перо. Тихе "пробач".

2020-07-15 16:34:01

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Kruhitka Dobro

Дивний вірш, через який можна відчути усі Ваші біль та переживання. Іноді в цьому вірші я з Вами згоден, а іноді ні, в плані відчуттів.А от в цілому вірш класний.

Відповісти

2020-07-16 06:08:28

1

Ruslan Korzh

Дякую вам за коментарій🖤

Відповісти

2020-07-16 12:22:31

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

1647

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1124