Всередині нотки
Обожнюю тишу за те, що можна послухати свої думки, Вмикаю касету і слухаю безліч подій. Тіло – це програвач, думки – то касета, а душа – невідомий мій автор. Сльоза, друга і третя. Гострий удар в саме серце. Очі заплющую і бачу той вогник, який чекаю з першої болі. Пробачте, я вже більше не можу, Я не в силах з цим впоратись, руки складаю... Там на мене чекає лише сатана, Я стрибнув в саме пекло, в кровавий котел. Тіло палає, душа в клітці сидить, Думки не вщухають, згадують тебе, Як єдине прекрасне в цьому житті. Смерть до мене ласкава, я навіть не кричу в її бік. Тиша. Котел. Кусень тіла і бліда душа. Кайдани. Думки. Калюжа яскравої крові. Це кімната моя, – книга почата. Мій чорний птах, сутінки мої. Життя догорає. Біль моя луснула, ллється кров з оченят, Довгоочікувану подорож я починаю, без усмішки на самоті. Нікого немає, я не впускаю. Дякую вам, рідні мої. Всі свої спогади, кольорові нитки... Я зачинив у сундук і поклав до душі. Завжди, коли мені буде сумно в "нижньому царстві", Я буду згадувати тільки про вас, Як я сміявся, радів і був просто щасливий Від вашого існування в моєму житті... Так, унизу мені не буде вас вистачати, Але час мій настав і мені вже кортить. Думка. Перо. Тихе "пробач".
2020-07-15 16:34:01
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Дивний вірш, через який можна відчути усі Ваші біль та переживання. Іноді в цьому вірші я з Вами згоден, а іноді ні, в плані відчуттів.А от в цілому вірш класний.
Відповісти
2020-07-16 06:08:28
1
Ruslan Korzh
Дякую вам за коментарій🖤
Відповісти
2020-07-16 12:22:31
Подобається
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1796
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2309