Квіти і тіло
Ruslan Korzh
Дивовижність моїх квітів в тому, Що вони міняють колір кожен день. Кожен ранок корні виростають вдвічі, Втричі розростається бутон. Квіти-велетні живуть у мене в тілі, Їх шипи поросли у моїх очах. Втома? – Ні. Падіння? – Зовсім ні. Що ж тоді? Смерть? – Ні, дурненький... Це лише зародження життя. Все новеньке, різне, і, зростає на емоціях усе. Тіло перероджується в інше, Очі бачать тільки по-новому. Замість сонця в цьому саді – серце, Таке крихітне, але... Все ж таки воно зігріє квіти. Чуєш? Новий корінь проростає там.
2020-08-09 01:55:08
5
0
Інші вірші поета
Сумна пані Полюбляю... Постійні питання та сивина 08.10.
Інші поети
Zahraa
@zahraasaeed
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11524
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2891