Любов, яка порушує кордони...
Я закоханий у твої щирі очі, Які грайливо, радісно палають... Я безмежно поринаю в спокій, Що лишає в тілі ця душа... Я так щиро поцілую тіло, Яке не обдароване коханням та життям... Я любитиму твої кордони, Які існують в світі тимчасово... Кричатиму так тихо, щоб всі чули, Про ці постійні хворі натяки душі... Люблю, постійно в цьому стані, Але побитий холодом життя... Ніщо вже не існує, все награно людьми, Які цінують гроші, вбивства та пустощі земні... Нас з тобою розлучили знову, Вбили існуванням пульсуючого зла...
2023-08-07 18:33:29
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ruslan Korzh
Дякую 🤗
Відповісти
2023-08-07 19:15:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5064
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2134