Любов, яка порушує кордони...
Я закоханий у твої щирі очі, Які грайливо, радісно палають... Я безмежно поринаю в спокій, Що лишає в тілі ця душа... Я так щиро поцілую тіло, Яке не обдароване коханням та життям... Я любитиму твої кордони, Які існують в світі тимчасово... Кричатиму так тихо, щоб всі чули, Про ці постійні хворі натяки душі... Люблю, постійно в цьому стані, Але побитий холодом життя... Ніщо вже не існує, все награно людьми, Які цінують гроші, вбивства та пустощі земні... Нас з тобою розлучили знову, Вбили існуванням пульсуючого зла...
2023-08-07 18:33:29
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ruslan Korzh
Дякую 🤗
Відповісти
2023-08-07 19:15:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5335
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4537