08.10.
Ми наосліп шукаємо світло, І наосліп шукаєм любов... Ти моє яскраве сонце, Яке прагне до інших зірок... Я за руку тебе не тримаю, Вона враз охолола давно... Ти безжалісно ріжеш ножами, Я обережно ковтаю скло... Ми з тобою більше, ніж Всесвіт, Ми з тобою мало, ніж є... Нас з тобою споріднює небо, І розводять з тобою мости... Я без розуму падаю в груди, Ти безжалісно б'єш по душі... Я тендітно хапаю лезо, А ти пальцями ламаєш кінці... Я не дихаю полум'ям люті, Намагаюсь принести любов... Ти так жадібно відрізаєш крила, І я в клітку сідаю знов... Я зав'яжу очі безгрішно, І без сумніву складу всі кістки... Адже просто хотів я жити, А виходить, калічу кору... Перетворивши тіло на ясен, Я співаю ковтком солов'я... Я безгрішно цілую в губи, Твої дико отруйні вуста... Нас з тобою не є, не існує, Я без тебе танцюю вальс... Я сміюся злому хоругві, І спокійно ненавиджу нас... Я дійшов. Я доплив. Я один. Я нарешті кидаю якір... Ми з тобою були кораблі, А тепер ми з тобою пірати...
2023-10-08 10:07:09
4
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5560
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1670