Захід сонця
Осіннє сонце ген за небокраєм. Багряний диск - величний, недосяжний - Так неохоче небо покидає В німому і тужливому прощанні. Вітри примхливі - пристрасні й колючі. Женуть вони кудись бузкові хмари, Що сонце пожирають неминуче, Крадуть вечірні золотії барви. Темніє світ. І навіть час спинився. Палають лиш далекі горизонти. Осіння ніч вже розправляє крила, Запалює бліді й холодні зорі. Закінчився осінній день короткий. Як кораблі, в небеснім океані Пливуть неквапом, горді та самотні, Наповнені дощами, чорні хмари.
2021-09-23 06:32:26
11
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1785
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1968