Кішечка-осінь
Кішечка-осінь сяйливо-руденька З листям багряним у двері влітає, Білим туманом міста огортає, Дощиком стука у вікна тихенько. Спритна, пухнаста ся киця осіння. Грається, бігає, спостерігає, Як пролітає птахів дика зграя У недосяжній небесній блакиті. Мудра, грайлива вона, загадкова... Вітер відносить сі миті останні. А листопади такі нині ранні! Клаптики золота знову і знову Падають, падають близько й далеко... Ходить вона час від часу за нами Шляхом знайомим, вузькими стежками - Кішечка-осінь сяйливо-руденька.
2021-09-19 19:32:34
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Джон Сміт
Ой, мені дуже сподобалося
Відповісти
2021-09-20 07:10:25
1
Rin Ottobre
Відповісти
2021-09-23 06:30:47
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2665
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2919