Вогонь серед степу...

Rin Ottobre

Вогонь серед степу бува небезпечним Для тих, хто блукає Нічним Краєм Снів. Навіщо пішли крізь тумани безмежні? Що далі чекає Між мертвих шляхів? А жах сей повинен колись припинитись. Тебе я шукаю, Хоч ти - більш не ти. Так складно зламати себе і змиритись. Піду - повертаюсь, Бо нікуди йти. Світанок прийде і сей сон закінчиться. Ми світ обійдемо До згаслих зірок. У темні часи мені знову насниться Той дім, що за степом Навіки замовк.

2021-06-16 11:42:05

6

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2649

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2310