Я тебе не залишу
Я тебе не залишу В сій самотності й тиші. Крізь пітьму і тумани Шлях знайду. І світанок Я в очах відшукаю, В тих осяйних, безкраїх. Я прийду, моя доле... Крізь світи незнайомі Голос твій мене кличе. Він то далі, то ближче. То він дзвінко лунає, То стихає, змовкає. І щемить моє серце: Раптом ти не озвешся? Нас поєднує, панно, Тільки нитка багряна, Що веде мене далі Крізь тумани й печалі Під малинове небо Та в обійми до тебе.
2021-06-24 16:17:40
6
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1330
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2034