К. Р.
Я не хочу про тебе писати, Я забути тебе хочу знов. Перестань у моїх снах з'являтись. Заперечую: це не любов. Перестань потрапляти на очі, Бо свій погляд я не відведу. Нехай повз пролітатимуть ночі, А тебе я ніде не знайду. Не шукатиму я. Не збиралась. Ти уже не потрібен мені. Але серце щемить, і я знаю, Що неправда це. Правда чи ні? Всі слова, щ тобі не сказала, Ті слова, що ти їх не почув, Ті слова, які ми відкидали, - Хтось їх викрав, а потім забув. І казати я більш не збираюсь, Заховаю їх в душу свою. Об твій погляд я знову зламаюсь, А в думках пролетить: «Я люблю».
2020-06-07 15:51:25
12
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3318
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2633