Чорна вода
У чорній воді, у глибокій воді, Де промені сонця не сяють. У тій каламутній, в'язкій глибині Істоти незнані співають. Їх очі смарагдовим сяйвом пала. Воно людей з розуму зводить. Поглине нещасних глибока вода, Бо душ їй невинних не досить. Сі води є прокляті спокон віків. Обходять їх ген стороною. А необережних чекають в пітьмі І кличуть кудись за собою Величні й небачені монстри глибин... Чи, може, не монстри - русалки? А може, король злий, зоставшись один, На люд насила свої чари, Щоб не каламутили воду вони, Яка таємниці ховає. Бо в тій непроглядній в'язкій глибині Істоти незнані блукають.
2021-01-28 21:41:53
7
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2597
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8987