Відьмаче...
Відьмаче, то не я тебе шукала. Нас доля і призначення звели. В холодному багряному світанні Кохати одне одного клялись. Відьмаче, хай ніколи не збагнути, Який нас двох поєднує зв'язок, Чому без нетерплячих поцілунків Я засинаю неспокійним сном. Відьмаче мій, до тебе поспішаю. Ідеш мені назустріч крізь світи, Аби в таку жадану мить єднання Забутися в обіймах назавжди. І кожен раз кохання - наче вихор, Коли прошепочу твоє ім'я. Призначення чи доля - неважливо. З тобою свою долю віднайшла.
2020-01-19 18:27:20
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Катерина Данилевська
Дуже гарі вірші
Відповісти
2020-01-19 19:56:01
1
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5552
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2665