Відьмаче...
Rin Ottobre
Відьмаче, то не я тебе шукала. Нас доля і призначення звели. Ти той, кого в житті не вистачало. Тоді чому ми знову розійшлись? Відьмаче, ми ніколи не зумієм Забути і не згадувати нас. Що є між нами? Може, зрозумієм, Коли побачимося знову. А в цей час, Відьмаче мій, до тебе поспішаю І ти до мене між світами йдеш. Це доля чи призначення? Не знаю. Чекаю, коли знову обіймеш... Призначення чи доля - неважливо. У ці моменти тільки ти і я. Нам повернути втрачене можливо І пронести кохання крізь життя.
2020-01-19 18:27:20
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Катерина Данилевська
Дуже гарі вірші
Відповісти
2020-01-19 19:56:01
1
Інші вірші поета
Се будеш ти Безодня Запанує на вулицях спека... Осінній день
Інші поети
Romkolana
@nastyuxa_xa
Veronika Gold
@Goldenbum
Nika_Antonni
@Nika_Antonni
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2176
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3387