Наші погляди раптом зустрілись...
Наші погляди раптом зустрілись
Лиш на мить... Наче вічність минає.
Завмираю. Тремчу. Розумію,
Що назад уже шляху немає.
Ми навпроти. Собі зізнаюся:
Як же сильно його я жадаю.
Хоч довкруг звуки міста, і люди
Поспішають, ми ніби в стоп-кадрі.
Робить крок. Моє тіло в напрузі,
Бо що далі - мені невідомо.
Задивляюся на його губи.
Стає холодно гаряче й млосно,
Бо в очах його - дике бажання,
Неприховані іскри спокуси.
Я милуюся ним і вагаюсь:
Піти геть чи усе ж ризикнути?
Він вже поруч. Високий, галантний.
Оксамитовий голос хвилює
Почуття мої. Пізно тікати,
Тож беру його радо за руку.
2026-02-15 16:48:27
1
0