Твої демони
Твої демони завжди з тобою. Постають вони перед очима. Розум твій - поле їхнього бою. Затаврований ти, одержимий. Твої демони гнівно регочуть, Роздирають твою силу волі І кричать з однією метою - Підштовхнути тебе до безодні, Звідки виходу більше не буде. В голові знов ненависний шепіт. Як живуть, як з ним боряться люди? Як від темряви вбити залежність, Коли демони днями й ночами До лихого підбурюють? Досі Ти гадав, що є злом. Ненормальним. Проте істину враз усвідомив: Твої демони й ти - одне ціле, Але ти маєш бути сильнішим. Оці демони - десь у глибинах. То частина твоя найтемніша. Та душа лиш твоя. І прогнати, Окрім тебе, ніхто більш не зможе Усіх демонів лиха й омани. Тільки ти побороти їх зможеш.
2021-10-04 06:57:07
8
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2230
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5301