Сузір'я
Сузір'я родимок у тебе на плечі - Пегаса, змієносця чи овна - Торкаюся, цілую і вивчаю. Небеса Ще не створили більшої краси. Очей твоїх блакитний блиск Затьмарить навіть сяєво тремке Холодних і німих світил. Вони Такі далекі і такі чужі. А ти, Що створена зі світла і тепла, З морського бризу, океанських хвиль, З сузір'ям на оголених плечах, Кохана і така близька. І може, моя ніжносте, колись Ми теж зірками станемо. У космосі холодним світлом спалахнем Удалині За межами Чумацького шляху. А поки тут і зараз ти і я, Дві половини одного сузір'я, Єднаємось, аби десь на землі, У тиші сій космічній запалити Іще одну зорю, Що не погасне.
2021-03-27 20:47:58
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Rin Ottobre
Відповісти
2021-03-28 15:22:04
1
Сандра Мей
Прикольно, ні це дивовижно! У дачі вам !
Відповісти
2021-04-08 16:15:59
1
Rin Ottobre
Відповісти
2021-04-08 16:56:58
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2223
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3386