Літо пахне твоєю любов'ю...
Rin Ottobre
Літо пахне твоєю любов'ю. Ти мені її подарував. Я запитую: що буде далі зі мною? Погляд твій мене зачарував. Твої руки мене обіймають, Доторкаючись аж до душі. Очі в очі. І я поцілунок спіймаю. Ми з тобою уже на межі. Тихий шепіт. Вогонь поміж нами. А за вікнами дощ шелестить. Почуття переплетені з роком... З роками. Зупиняється час у цю мить. Вечір. Дощ тиху пісню дарує. Лиш для нас він такий чарівний. Моє щастя... Я вдячно тебе поцілую. Літо пахне тобою одним.
2020-05-08 19:52:26
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Asteriya
Дуже гарно! Просто неймовірно! А атмосфера яка! І тепло запашного літа і легенький смуток від дощу! Краса! Дякую)))))💖
Відповісти
2020-05-08 21:44:19
1
Інші вірші поета
Ти - моє небо Ранковий американо Бариста Сапфіровий пил
Інші поети
Ада
@Ada_SenGermen
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2716
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6146