Я, казалось, зарёкся
Андрій Лаврик
Я, казалось, зарёкся писать о любви, Стал важнее рассудок и полный желудок. Ты, жестокое сердце, мне жизнь не трави, Пробуждая в душе аромат незабудок. Чувств огонь размягчает нас всех, словно воск, Вот уже мы горим, а хотели согреться. В море жизни штурвалом назначил я мозг, А ты только насос – неразумное сердце.
2023-02-11 14:54:00
1
0
Інші вірші поета
Увижу скоро судеб дирижёра я СКИТАЛЕЦ Прости LA VITA È BELLA (ОММАЖ РОБЕРТО БЕНИНЬИ)
Інші поети
Mark
@dmoaa_Mark
marshall 1327
@marshall_1327
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4996
Присвячую
Ай
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4914