Я, казалось, зарёкся
Андрій Лаврик
Я, казалось, зарёкся писать о любви, Стал важнее рассудок и полный желудок. Ты, жестокое сердце, мне жизнь не трави, Пробуждая в душе аромат незабудок. Чувств огонь размягчает нас всех, словно воск, Вот уже мы горим, а хотели согреться. В море жизни штурвалом назначил я мозг, А ты только насос – неразумное сердце.
2023-02-11 14:54:00
1
0
Інші вірші поета
НИМБЫ ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА Солнце пылкой Жар-птицей смотрит в окна отеля ПЯТНИЦА
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9198
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5719