Прости
От любви больше не рваться аортам, Не менять теперь течения рекам. Я считал тебя то Богом, то чёртом, Но ошибся. Ты была человеком. Я считал, что твоё сердце из камня, А оно - живое. Любит и бьётся. Диким волком гложит душу тоска мне, Ну а что теперь ещё остаётся? Был у счастья очевидным пароль, но Видел тучу в небе ясном и чистом. Думал я, что только мне было больно. Это я был, а не ты эгоистом. Ты ведь счастлива, а значит - права. Не достоин. Так и есть. Отпусти. Мелют чувств мукУ обид жернова. Ты забыла. Так ещё и прости.
2023-02-05 09:47:34
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7744