Увижу скоро судеб дирижёра я
Увижу скоро судеб дирижёра я, Он долго прятался, с седьмых небес звуча. Сквозь тьму по городу с мигалкой мчится скорая, И запускает моё сердце с толкача. В душе опять грусть воет. Так собаки В ночи поют свой реквием без слов. Ты доведёшь меня до точки, как Биг-Маки Доводят до инфаркта толстяков. Всё переступишь, переиграешь, Меня в злодеи определишь. Я в ад низвергнут, ты в рай взлетаешь, Как доберёшься – перезвонишь. Я обрастаю людьми, как шрамами, Бросаюсь в память, словно в запой. Стали прямыми кардиограммами Все сны земные о нас с тобой.
2023-02-01 06:52:50
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9522
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6456