IN LOVING MEMORY
И хотя боль души – индикатор процесса роста, А ничем, кроме опыта, жизни смысл не измерить, Я хотел бы вернуть то время, где всё было просто. Там мечты исполнялись, ведь я продолжал в них верить. Что эмоции – лишь нервных клеток нелепые траты. Мне полётом считать ли с обрыва прыжок затяжной? Камень сердца в горниле для чувств раскалив докрасна ты Окатила пылающий мир ледяною водой. На осколки рассыпалось глупое-глупое сердце и Стало нечем любить, стало некому песни слагать. Превращается жизнь в череду заунывной инерции, Если, долго твердя «не люблю», самому себе лгать. Из кирпичиков дней время строит года-города. И большую тюрьму, где томлю свою душу в аресте. Так моё безнадёжное «где?» превратилось в «когда?» - Там - на карте судьбы - в моей памяти мы ещё вместе.
09.02.2023
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3969
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4329