Лето стало небылицею
Андрій Лаврик
Лето стало небылицею, Эпизодом фильма лживого. Луч трепещет пёстрой птицею В листьях клёна красногривого. Тяжко свету жить в изгнании, Он сквозь тучи к людям тянется. Отражаясь в каждом здании, Красит город осень-странница. Мы объяты этим пламенем Адской страсти с райской нежностью. Полыхаем алым знаменем, Не смиряясь с неизбежностью. Ты не верь дурным рассказам, Кто влюблён, тот чувств не прячет. Снится солнце старым вязам, И о ком-то небо плачет.
2023-01-28 20:38:57
1
0
Інші вірші поета
Спокойствие души храни, как клад Графомань Сквозь тернии Май
Інші поети
Rodrigo Crespo
@rodrigo_crespo
Anneta
@Prosto_devchonka
Схожі вірші
Всі
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8348
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4329