ГОВОРИТЬ С ТОБОЮ
«Если всё, чего мне хочется, это сидеть и говорить с тобой... Будешь ли ты слушать?» (Энн Эшфорд) Просто сидеть и говорить о разном: Мелочном, важном, прекрасном и безобразном. Только вдвоём - в большой ледяной Вселенной - Греться беседой нашей проникновенной. Наш диалог – как вальс средь пустого зала. Он бесконечен, ведь он не имел начала. Не утони в океане людских заблуждений, Мы били знакомы задолго до наших рождений. Будучи то дурашливы, то серьёзны, Мы зажигали в небе полночном звезды. Были у счастья восторженные предтечи - Наши с тобою всегдашние длинные речи. То, что страшнее жизни нам потерять: Чтоб кто-то слушал, внимал, и хотел понять. Я бытия грани чистой слезой размою, Чтоб говорить, говорить, говорить, говорить с тобою.
2023-02-12 20:30:06
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2417
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2735